Початок третього тисячоліття, коли посилюються та стають більш очевидними процеси інтеграції України у Європейську та світову спільноти, ставить нові вимоги перед українською освітою, її якістю та змістом. “Виникає потреба в людях, які практично володіють іноземною мовою, зокрема англійською мовою як мовою міжнародного спілкування” [1, 6], і таким чином сучасний українець повинен вміти орієнтуватись у теперішньому полікультурному світі, встановлювати контакти та вести діалог з представниками інших культур, усвідомлювати свою власну особливість та значення в сучасних світових процесах, для того щоб ефективно задовольняти вимоги сучасності й посідати гідне місце серед інших національних та культурних спільнот.
Один з перших та найважливіших соціальних інститутів покликаних формувати нову модель світогляду та установлення відносин з навколишнім світом – це інститут середньої освіти, зокрема його невід’ємна складова – навчання іноземних мов. “Підготовка учнів середньої школи до комунікації на міжнаціональному рівні – таке завдання стоїть перед учителем іноземної мови на сучасному етапі розвитку суспільства” [2, 12]. Це передбачає не тільки навчання мовному матеріалові – лексичному, граматичному та фонетичному – але й формування культурологічної, країнознавчої та комунікативної компетенції, без яких неможливо досягти високого рівня міжкультурного спілкування. Як показує досвід, ігнорування або недостатня увага до екстра- та паралінгвістичних компонентів спілкування може призвести до непорозумінь та з’явлення негативних стереотипів, які заважають зближенню та поліпшенню відносин між представниками різних культурних груп.
Актуальність роботи полягає в осмисленні та визначенні важливості для сучасної української молоді мати навички та вміння міжкультурного спілкування задля успішної реалізації свого творчого, інтелектуального та духовного потенціалу, а також майбутнього кар’єрного росту у професійній діяльності. Здатність вести міжкультурний діалог визначає не тільки кар’єрні, професійні та інші стосунки офіційного характеру але й особисті зв’язки та контакти, коли міжнародний обмін у сфері освіти та виробництва з кожним роком набуває все більших обсягів. Таким чином, міжкультурне спілкування поступово стає невід’ємною частиною повсякдення.
Зміст
ВСТУП
§1. Основні базові напрямки у побудові ситуацій міжкультурного спілкування
§2. Шляхи подолання негативних етнокультурних стереотипів у процесі формування соціолінгвістичної компетенції учнів
§1. Рольові ігри та симуляції
§2 Ситуативні вправи та завдання
Мета та основні теми
Головною метою цієї роботи є теоретичне обґрунтування та розробка засобів створення навчальних комунікативних ситуацій на уроках англійської мови для формування міжкультурної компетенції учнів середніх шкіл.
- Методологічні підходи до побудови міжкультурних комунікативних ситуацій.
- Механізми подолання негативних етнокультурних стереотипів.
- Впровадження рольових ігор та симуляцій у навчальний процес.
- Розробка ситуативних вправ для розвитку полікультурної свідомості.
- Зв'язок мовленнєвих навичок із соціокультурною компетенцією.
Аутентичний фрагмент книги
§1. Рольові ігри та симуляції
Позитивний результат навчання міжкультурному спілкуванню залежить перш за все від уміло організованої учителем класної роботи. НПКС, направлені на формування “соціокультурної компетенції” [7, 9], “функціональної грамотності” [14, 18], “полікультурної освіченості” [8, 10] та інших навичок, за відсутності яких міжкультурна комунікація перестає бути можливою, повинна направляти та “занурювати” учнів у іншомовну атмосферу, щоб школярі могли ознайомитися з англомовним середовищем з середини, у якості активних учасників, власноруч опановуючи та переживаючи новий матеріал через свій власний досвід.
Для створення таких НПКС перш за все доцільно застосовувати рольові ігри, за яких учні відтворюють різноманітні уявні комунікативні ситуації – стандартні та нестандартні – що готують учнів не тільки у мовному аспекті (опанування лексичного, граматичного та культурознавчого матеріалу) але й у психологічному, що надає змоги психологічно та емоційно адаптуватися до певних ситуацій та сценаріїв. Більшість з методистів зазначають, що в рольовій грі “учням не приходиться брати відповідальність за свої дії та слова, іншими словами, говорить герой, котрого вони грають, а не вони самі” (“students do not have to take responsibility for their own actions and words – in other words, it’s the character they are playing who speaks, not themselves”) [22, 133], а також те, що “маска ролі дійсно здатна розкріпачити в мовленнєвому плані людину особливого складу” [23, 87].
Короткий огляд розділів
ВСТУП: Обґрунтовується актуальність міжкультурної комунікації в сучасній українській школі та визначається мета дослідження.
§1. Основні базові напрямки у побудові ситуацій міжкультурного спілкування: Описуються теоретичні основи моделювання комунікативних ситуацій з урахуванням проблемності та діалогу культур.
§2. Шляхи подолання негативних етнокультурних стереотипів у процесі формування соціолінгвістичної компетенції учнів: Аналізуються психологічні механізми стереотипізації та способи їх подолання через навчання іноземної мови.
§1. Рольові ігри та симуляції: Розглядається методика впровадження ігрових технік для занурення учнів в іншомовне середовище.
§2 Ситуативні вправи та завдання: Пропонуються конкретні практичні приклади вправ для використання на уроках для розвитку мовленнєвих навичок.
Ключові слова
міжкультурне спілкування, іноземна мова, соціокультурна компетенція, навчальні комунікативні ситуації, стереотипи, рольова гра, симуляція, полікультурна освіта, діалог культур, мовленнєва діяльність, англійська мова, середня школа, комунікативна компетенція, автентичні матеріали, психологічна адаптація.
Поширені запитання
Яка головна мета цієї роботи?
Основною метою є наукове обґрунтування засобів та методів створення ситуацій міжкультурного спілкування на уроках англійської мови для учнів середніх закладів освіти.
Які теми є центральними для дослідження?
Центральними темами є формування соціокультурної компетенції, подолання етнокультурних стереотипів та використання рольових ігор і симуляцій у навчальному процесі.
Яке значення має міжкультурна комунікація для школярів?
Вона забезпечує конкурентоспроможність, сприяє успішній професійній діяльності та допомагає краще усвідомити власну національну ідентичність через порівняння з іншими культурами.
Які методи дослідження використовував автор?
Були застосовані теоретичні методи (аналіз літератури) та емпіричні методи (спостереження за навчальним процесом і вивчення вчительського досвіду).
Що таке навчальні проблемні комунікативні ситуації (НПКС)?
Це ситуації, що моделюють реальні умови спілкування та містять певну проблему, яка потребує від учнів прийняття рішення та визначення власної ролі в діалозі.
Як рольові ігри допомагають у навчанні мови?
Вони дозволяють учням "зануритися" в іншомовну атмосферу, знімають психологічний бар'єр через використання ролей та активізують ініціативне мовлення.
Чому важливо подолання стереотипів під час навчання?
Негативні стереотипи заважають об'єктивному сприйняттю іноземної культури та призводять до непорозумінь, тому навчання має бути спрямоване на розвиток толерантності та критичного мислення.
Як саме можна використовувати відеоматеріали у навчанні?
Відеофільми використовуються для демонстрації природного мовленнєвого акту, включаючи паралінгвістичні засоби (жести, міміку), що підвищує ефективність розуміння монологів та діалогів.
- Quote paper
- Yaroslav Levchenko (Author), 2009, Stvorennja situaci' mizhkul'turnogo spilkuvannja na urokah angli'skoj movi v serednih navchal'nyh zakladah, Munich, GRIN Verlag, https://www.grin.com/document/147522
